Ми живемо в житті, повному хронічних стресів на роботі і вдома. Роль батьків дуже виснажлива, і скільки б у вас не було сил і терпіння, його все одно в якийсь час не вистачить. Ми постійно робимо купу справ для наших дітей, відповідаємо на їхні постійні запитання, вислуховуємо їхні постійні бажання і проблеми, виправляємо їхні маленькі і великі “шкоди”, намагаємось бути добрими і терплячими до них стільки, скільки зможемо. Намагаємось стриматись, коли бачимо в десятий раз купу сміття чи калюжу на підлозі, перевіряємо, чи можна сісти на табурет і покласти щось на стіл, чи спочатку його потрібно протерти і прибрати від сміття, бо хтось маленький хвилину тому там малював, ліпив чи вирізав. Здається, скільки б ти не вислуховував дітей, як тільки в тебе не вистачить сил вислухати її соте бажання, дитина образиться, надується і почне кричати… А ти до цього стільки віддав сил, що тепер, втомлений, починаєш думати про те, що, можливо, не варто було взагалі нічого робити і нічого вислуховувати…
Стрес – це психічні і фізіологічні зміни, яких зазнає наше тіло, щойно ви стикаєтесь із загрозою. Це сформована шляхом еволюції адаптивна реакція, що допомагає нам у ситуаціях, коли, наприклад, доводиться рятуватись від переслідування лева чи нападу бегемота. Коли мозок фіксує появу лева чи бегемота, він активує загальну реакцію на стрес – низку нервових і гормональних процесів, які ініціюються фізіологічні зміни, що дозволяють нам вижити. Усі ваше тіло і розум змінюються у відповідь на відчуту загрозу.
І тут з’являється лев. Вас переповнює реакція на стрес, і ви тікаєте. Далі, якщо вам вдалось втекти, вас переповнить почуття вдячності і щастя від того, що вам вдалось втекти. Ви полегшенням усвідомлюєте, що у своєму тілі ви в безпеці. Цикл реакції на стрес завершено, і ви живете довго і щасливо.
Так, наша реакція на стрес чудово підлаштована під ті умови, у яких еволюціонував наш вид. А якщо стресором є не лев, а ваш колега по роботі, що ніяким чином не загрожує вашому життю, а просто виголошує якісь нісенітниці під час наради – і вас раптово охоплює та сама хвиля гормонів, як і під час зустрічі з левом. Але ви маєте зберігати спокій і поводитись “пристойно” відповідно до соціальних норм. Але стрес заполонив увесь ваш організм, який очікує сигналу, що ви в безпеці і можете розслабитись. І так повторюється день за днем… день за днем.
Постійно активована реакція на стрес спричиняє шкоду кожній системі вашого організму. Ми не створені жити в такому стані. Якщо ми застрягаємо в ньому, то ця фізіологічна реакція, яка мала б урятувати нас, натомість повільно нас вбиває. І для нашого добробуту надзвичайно важливо надати організму всі необхідні ресурси, аби допомогти йому завершити цикл активованої реакції на стрес.
Причини того, що цикл стресу не може завершитись
Є безліч причин, через які цикл може не завершуватись:
- Хронічний стресор спричиняє хронічний стрес. Це можуть бути проекти на роботі, які для вас виконати дуже складно, або дитина, яка буде постійно щось бажати від батьків, постійно “робити шкоди”, тим самим розвиваючись.
- Соціальна прийнятність – нам потрібно бути “вихованими”, “ввічливими” навіть з тими, з ким важко бути такими. Багато кого з жінок вчили бути “добрими дівчатками”, “”люб’язними”. Страх, гнів та інші неприємні емоції можуть завдати хвилювань нашому оточенню, тож не годиться демонструвати їх перед іншими. Ми усміхаємось, ігноруємо власні почуття, бо вони не такі важливі, як почуття іншої людини.
- Так безпечніше (наприклад, людьми, які відпускають якісь жарти на вулиці)
Через ці та інші причини більшість з нас продовжують жити з десятками не пройдених до кінця циклів реакцій на стрес, які чекають на завершення.
Способи завершення циклу стресу
1. Найефективніший спосіб – це фізичні вправи.
Це може бути біг, плавання, танці і т.д. Більшості людей вистачає 20-60 хвилин на день і так кожного дня (адже стресу ми зазнаємо кожного дня). Саме фізична активність дає мозкові сигнал, що ви успішно уникнули загрози і ваше тіло знову стало безпечним для життя.
2. Дихання.
Глибоке повільне дихання знижує рівень стресу. Найкраще дихання спрацьовує тоді, коли стрес не надто сильний або коли вас потрібно хоча б частково позбутись його негативних наслідків, що вистачило сили пройти через найскладніший період. Потім можна застосувати щось кардинальніше.
3. Позитивне спілкування.
Звичайні приятельські соціальні контакти – це перша зовнішня ознака того, що світ є безпечним.
4. Сміх
5. Прив’язаність.
Теплі обійми в безпечному, надійному оточенні допоможуть переконати тіло, що ви уникнули загрози, не гірше від бігу на пару кілометрів.
6. Старий добрий плач.
Маєте улюблену сльозливу мелодраму, яка щоразу змушує вас плакати? Переживаючи емоції разом з персонажами, ви дозволяєте їх переживати і своєму тілу.
7. Творче вираження.
Живопис, скульптура, музика, театр, література в усіх її жанрах дарують нам шанс відчути і пережити сильні емоції.
Є багато способів завершити цикл стресу, і їх усіх об’єднує одна спільна вимога: ви маєте щось робити. Точно не спрацьовує одне: продовжувати переконувати себе, що все гаразд. Завершення циклу стресу – не розумове рішення, а фізіологічні зміна. Потрібно дати своєму тілу те, що йому потрібно стільки часу, скільки потрібно.
Практичні поради
Потрібно знайти спосіб, що вам допомагає, і було б гарно знайти декілька способів. В різні дні різні способи працюють неоднаково. Тож, потрібно знайти декілька дієвих способів і виділити для них час в календарі. Тридцять хвилин для будь-чого, що вам допомагає: фізичних вправ, творчості, виявив прив’язаності…
Оскільки ви піддаєтесь стресу щодня, то і завершення циклу стресу повинно стати щоденною рутинною справою. Це пріоритетна справа, адже від неї залежить ваше життя!
І наостанок давня мудрість, яка розкриває секрет внутрішнього спокою:
«Боже, дай мені сили змінити те, що я можу змінити, дай мені терпіння прийняти те, що я не можу змінити, і дай мені мудрість відрізняти одне від іншого».
За книгою Емілі та Амелія Нагоскі “Вигоряння. Стратегія боротьби з виснаженням удома та на роботі”