Особливості та проблеми дітей 7 років

Особливості та проблеми дітей 7 років

Сім років — це вік розуму і запитань про все навколо. У мозку активно розвиваються ділянки, що відповідають за мовлення. Дитина хоче бути успішною — першою, найкращою та ідеальною. Вона зазвичай критикує інших дітей, які поводяться «погано».

Небажання займатись хатніми справами

Ми переконані, що діти систематично не бажають займатись хатніми справами. тому змушуємо їх, удаючись до наказів, прохання, обіцянок, покарання…. Дитині необхідно почуватись незалежною, і вона пропускає повз вуха всі ці вимоги!

Спільне виконання завдань, корисних для всієї сім’ї, виховує в дітей почуття приналежності, насолоди від відчуття корисності, вміння піклуватись про себе і зміцнює самооцінку. До цього діти чутливі, як і всі люди.

Чутливість шкіри

У деяких дітей дійсно свербить шкіра спини там, де торкається ярлик від одягу. Це — порушення сенсорної інтеграції (сприймання та опрацювання інформації за допомогою органів чуття: зір, слух, нюх, смак, дотик тощо). Так діти не терплять швів, певних фактур одягу. Вони роздягаються якомога швидше, дуже вимогливі до точного положення шкарпеток на ступнях. Їхній мозок трактує будь0яку фізичну стимуляцію як агресію.

Психологи рекомендують батькам таких дітей допомогти дозріванню сенсорної інтеграції, роблячи дитині масаж, катаючи тенісний м’яч по спині.

Примхи за столом, і тільки в присутності мами

Дитина може часто скаржитись на біль у животі, здуття, порушення ритму випорожнення або чергування закрепу та проносу. Дитина часто напружена, зла, навіть агресивна або навпаки, занадто мрійлива і неуважна? Це може бути симптомами подразненого кишківника, коліту чи харчової непереносимості. Найпоширенішою є непереносимість глютену або певних білків коров’ячого молока.

Із батьком та в школі дитина може їсти все, тільки в присутності мами поводиться ось так дивно. Так, адже мама — об’ект безумовної любові. Дитина намагається щось повідомити їй.

Батькам таких дітей радять не заставляти їсти те, чого вона не хоче, з’ясувати, чи є інші розлади здоров’я, звернувшись до логопеда, психотерапевта чи сімейного психолога.

Дитина жує, але не ковтає

Мозок відповідає за нашу безпеку, і якщо гормон серотонін помилково вважає запах або текстуру небезпечною, мозок вмикає ланцюг стресу: прискорюється серцебиття та дихання, виділяється піт, блокується моторика ротової порожнини, щоб до шлунку не надійшла ця «отрута». Вомероназальний орган, розташований у носі, вмикає захисту реакцію — нудоту.

І дитина не може ковтати! Причиною таких розладів може бути спадковість, травматичні пологи тощо.

Деякі запахи, ледве помітні для інших, огидні для хворих на гіперчутливість. Часто діяльність інших органів чуття також посилюється. Діти можуть не витримувати яскравого світла (зір) або закривати вуїа реагуючи на шум (слух). Вони не люблять, коли їх торкаються, або, навпаки, цінують, коли міцно обнімають. Спалахи люті, стривоженість та уникнення товариства також можуть бути частиною перебігу гіперчутливості.

Психологи рекомендують батькам таких дітей виконувати вправи для зниження чутливості: нюхати різні запахи, приймати контрастний душ, виконувати вправи на рівновагу, робити масаж…

Не слід очікувати від семирічної дитини занадто багато. В цьому віці дитина дорослішає, але все ще маленька!