Як вижити батькам в період вередувань і впертості дитини 6-11 років

Як вижити батькам в період вередувань і впертості дитини 6-11 років

Наші діти своєю поведінкою благають нас про допомогу, тому що ми — їхні батьки, ті, кому вони довіряють підтримувати їх і спрямовувати в житті. Їхня поведінка, якою б неприємною чи агресивною вона не була, є реакцією. Діти реагують таким чином не випадково і без наміру заподіяти нам шкоду. Тож перш ніж нервувати, запитаймо себе: «Що відбувається?». Це допоможе нам стримати звичні імпульси, подихати і проаналізувати ситуацію.

Важливо не зациклюватися на одній стратегії поведінки, а отже, на одному варіанті розв’язання проблеми, адже до однієї мети ведуть різні маршрути. Після вибору способу розв’язання проблеми, доводьте справу до кінця, і не очікуйте миттєвих результатів, особливо коли змінюєте методи виховання! Частина нових позитивних підходів до виховання дітей дадуть негативний результат, і інші підходи можуть вимагати часу, протягом якого дитина має звикнути до змін.

Більшість дітей зараз «зависають» в електронних гаджетах, і змінити це можна тільки, проводячи з дитиною час. Деякі батьки проти, аргументуючи, що вони не знають, як грати і що робити з дітьми. Дитина сама допоможе вам, адже вона знає, що їй потрібно. Звісно, у батьків мало часу, але настав час переглянути свої пріоритети. Чи ніколи ми не шкодували за тим, що не були з дитиною ближчими і проводили з нею мало часу?

Присвячуйте своїй дитині час, вимкніть телефон і забудьте про список покупок. Час, коли ми разом і робимо те, про що дитина мріяла, не можна назвати втраченим, він збагачує нас. І навіть якщо ви вважаєте, що ігри дитини нам не цікаві, то згадаймо, що ми граємо не з машинками, ляльками, кубиками, а граємо зі своєю дитиною!

Грати з дитиною ефективніше для її успішності в навчанні, аніж допомагати з домашніми завданнями! Час, проведений разом, підвищує самооцінку вище багатьох похвал.

Дитина щаслива, коли ми приділяємо їй час і насолоджуємося цим, вона почувається важливою, цінною для нас! Хіба не цього ми прагнемо найбільше? Щоб вона відчувала, що її цінують як особистість?

Виховання дитини — це період створення стосунків, що є завжди пріоритетом. Погані стосунки призводять до негативних наслідків — від агресії до низької успішності в навчанні. Завдяки гарним стосункам навпаки, діти долають перешкоди разом з батьками. І все ж таки ми занадто легко нехтуємо цією перевагою.

При цьому не обов’язково «любити» дитину, «віддаючи» їй усе. Любов і взаєморозуміння, що живлять дитину, — це завжди найкращий вибір 🙂

З книги Ізабель Фільози