Особливості та проблеми дітей 10 років

Особливості та проблеми дітей 10 років

Десятирічна дитина засвоїла поняття добра і зла, впевненіша в собі, самостійніша. Вона багато чого вміє робити, здатна до більшої концентрації уваги, прагне вчитися і набувати нових навичок, пишається розвитком своїх особистих здібностей і тим, що досягає успіхів.

Похвала — це винагорода

Багато батьків хвалять дітей за найменшої нагоди, а насправді, похвала не додає впевненості дитині. Наукове дослідження довело, що пестощі і похвала розвивають нарцисизм (завищену самооцінку), тоді як опис того, що нам сподобалось, формує почуття самоповаги та впевненості.

Хвалячи дитину, ми не допомагаємо їй впоратись з завданням, а навпаки, створюємо проблему у відносинах: вона змушена догоджати іншому. Коли ви говорите дитині «гарно», то оцінюєте дитину і тим самим натякаєте, що могло бути і «погано». Лобова ділянка мозку дитини не активується, коли вона чує оцінку. А от коли тато описує побачене: «Я бачив твій пас м’ячем Богданові», хлопчик пригадує подію. відчуває радість. Ця емоціяя зумовлює синтез білків, що зміцнюють оболонку з мієліну (жирова речовина, що ізолює і захищає нервові волокна) нейронів, а білки необхідні, аби кодувати проходження нейронами імпульсу, який сприяв цій чудовій передачі м’яча. Таким чином, тато допомагає свої дитині запам’ятати успішну дію… і спонукає повторити її!

Дитина прикидається

Дитині потрібно знати, що її люблять, як би вона не поводилась, а не тільки коли вона розумна, слухняна, спокійна, не галасує… Інакше дитина прикидається такою, поводиться несправжньо, щоб подобатись батькам, щоб вони її цінували. Дитині потрібно знати, що її цінують, приймають такою, як вона є, навіть з тим, що батьки називаються її «недоліками». Батькам варто звертати увагу на поведінку, а не оцінку дитини взагалі. Будь-яке судження, навіть позитивне, дитина може вважати критикою. дитину варто заохочувати ефективно: приділяти увагу, піклуватись про неї, проводити з нею час.

Десятирічній дитині потрібно відчувати схвалення важливих для неї людей: батьків, вчителів, однолітків. Вона цікавиться протилежною статтю. Вона дедалі більше усвідомлює себе особистістю, однак все ще незрозуміло, чи перед тобою стоїть залежна від тебе дитина, чи вже самостійний підліток. Кожного потроху.