Недавно з дітьми ми дивились мультфільм про феєчек і їхні “дари”. Головна думка полягала в тому, що кожному дається свій “дар”, своє призвання, і якщо ти знайдеш його і будеш його розвивати, то він “засяє”.
Який мій “дар”?
Я з дитинства обожнюю математику. Мій математичний “склад розуму” допомагав в школі бути успішною з усіх інших шкільних предметів, навіть думки в моїх творах з літератури були “логічно доведені” 🙂 Зараз, маючи більше професійних знань в цьому напрямку, я б “математичний склад розуму” назвала “розвиненим логічним мисленням”, яке на достатньому рівні можна розвинути у кожній дитини. Я перевірила це на своїх дітях, розвинувши логічне мислення кожному з них на високому рівні (у моїх дітей різні “дари”, і тільки в однієї дитини математика є одним з основних “дарів”).
Свій “математичний дар” я розвивала самостійно, була постійним переможцем обласних олімпіад з математики. На підготовчих курсах викладач з математики сказав, що мені ці курси не потрібні, бо мій рівень знань набагато вищий за те, що розглядається на цих курсах. Можливо, саме завдяки цьому викладачеві, мені запропонували перейти на ту спеціальність, яка допомогла далі розвивати мої математичні здібності + отримати знання з інформатики та програмування. Це була спеціальність “Прикладна математика. Інформатика”. Я завершила університет з червоним дипломом, й була запрошена на урочисте вручення дипломів найкращим випускникам вищу. На момент випуску в мене вже був науковий керівник, тема для майбутньої дисертації (цікаво, що ця тема була на перетині математики і інформатики) і запрошення працювати на кафедрі інформатики в одному з Полтавських ВУЗів. Я пішла по цьому шляху, бо вважала, що саме він допоможе мені далі розвивати мій “дар”.
Дисертація, викладання в вищі
Під час роботи в університеті викладачем математики та інформатики я, нажаль, відзначила, що студенти як особистості вже сформовані, захопити їх моїми предметами вже доволі складно. Виявилось, що “заставляти” вчити теорію та робити щось, для чого потрібно “напружити мозок”, дуже складно, і тільки “одиниці” з них “хочуть” вчитись…
Що далі?
Можемо пропустити “романтичні деталі” мого подальшого життя і коротко перелічити отриманий досвід, який мені зараз допомагає: переїзд з чоловіком до Києва, 3 роки роботи програмістом в іноземній компанії зі спілкуванням англійською та постійними відрядженнями в Данію, переклад технічної літератури з програмного забезпечення, вивчення методик розвитку дітей перед народженням старшого сина і практичний досвід з розвитку на навчання сина, потім другого сина, створення блогів з кулінарії, онлайн-покупок та здорового способу життя, де більшість інформації була саме про дитячу специфіку, робота редактором цілого кулінарного порталу…
Мій “дар” нарешті розкрився наповну
І тут… мені попалась інформація про створення дитячого клубу… мій “дар”, отриманий досвід, і, головне, підтримка чоловіка дали можливість відкрити дитячий сімейний клуб Kokoro. Я вивчилась на інструктора з дитячої йоги, зайнялась айкідо і була дитячим інструктором з айкідо, поступово розвиваючи свій напрямок “Логіка, математика, інформатика та програмування для ДІТЕЙ”. Я стала методистом, пройшла багато курсів, постійно відвідую конференції, слухаю вебінари з різних напрямків. Я захоплююсь методиками, так радію, коли вдається знайти ще якусь дидактичну гру, яка допоможе дітям в звичній для них формі гри непомітно навчитись рахувати, читати, розвинути логічне мислення, вивчити англійські слова чи граматику… Я – дитячий викладач логіки (це база математики та інформатики і усіх інших наук), математики, інформатики та програмування. Це мій “дар”, я розвинула його теоретично, успішно захистивши дисертацію з напрямку “Теоретичні основи кібернетики”, ставши кандидатом фізико-математичних наук (моя дисертація виявилась на стику математики і програмування).
Тепер я рада реалізовувати свій “дар” практично, працюючи з дітьми-дошкільнятами та школярами, саме з дітьми, бо їх можна розвинути, “захопити” моїм предметом, навчити через пояснення “дитячою”, “зрозумілою” мовою, через ігри, прийоми, мої секрети… Це нелегко, але це те, що мені хочеться робити і те, що в мене “чудово виходить” (я постійно чую від батьків своїх учнів про те, що я викладач “від Бога” – напевне якраз про те, що це мій “дар”).
Всі діти талановиті, і ми можемо розвинути кожну дитину
Завершити хочеться висловом: “Усі діти талановиті з народження. Чим раніше почати з дітьми творчі заняття, тим повніше вдасться розкрити і розвинути здібності кожної дитини, і тим успішнішою і життєрадіснішою дитина буде в подальшому житті. Давайте разом пізнавати і розвивати наших дітей, радіючи їхнім маленьким і великим відкриттям, досягненням і перемогам!”
P.S. Недавно відоме українське видавництво методичної літератури запропонувало мені написати книгу про логіку. На даний момент це для мене не в пріоритеті, але хто знає, можливо пізніше 🙂