2-й функціональний блок головного мозку називається блоком прийому, переробки та зберігання інформації (оперативний блок). Він розташований у задніх, зовнішніх відділах головного мозку і в нього входить: тім’яна (загальносенсорна) кора, потилична (зорова) кора, скронева (слухова) кора.
Що нам забезпечує 2-й блок головного мозку?
Спробуємо розглянути приклади порушень засвоєння шкільних навичок дитини:
1) Завдяки зоровому сприйняттю ми можемо дізнаватися образи, предмети, картинки, виділяти фрагменти та частини (образу, тексту та ін.). Потилична область головного мозку забезпечує впізнавання зображення по деталях (аналітична стратегія, що забезпечується лівою півкулею), так і впізнавання образу в цілому (холістична стратегія, що забезпечується лівою півкулею головного мозку).
Дефіцит переробки зорової інформації призводить до порушення виділення істотних ознак і деталей об’єкта (предмета), цілісності контуру зображення, розпізнавання предмета загалом і відповідно до опори на ці ознаки при малюванні. Труднощі актуалізації зорових образів букв і слів призводять до складнощів при спробі їх відтворення у вигляді графем у зошиті та при читанні книг.
2) Зона тім’яно-скронево-потиличних відділів правої та лівої півкулі забезпечують зорово-просторовий гнозіс, відповідає за сприйняття та переробку просторових характеристик та відносин між предметами, символами та елементами з яких вони складаються. З діяльністю цього чинника пов’язане впізнавання та диференціація букв, цифр, орієнтуватися на аркуші паперу; вміння знайти лівий, правий, нижній, верхній кут; знайти рядок і поворот літери, цифри також допомагає цей фактор.
При зорово-просторових порушеннях виникають проблеми у впізнанні букв, цифр; зорово-просторових виділеннях суттєвих ознак. Букви і цифри можуть важко розпізнавати, плутатися (за оптично близькими ознаками “Г” з “Р”, “П” з “Н”), так само дзеркальність букв, цифр. Правильне сприйняття окремої літери може бути порушено всередині слова, де на впізнання впливають сусідні літери. У читанні ми бачитимемо уповільненість прочитування слів у тексті через труднощі актуалізації літер. Труднощі в знаходженні початку рядка, можливо ігнорування частини зорового поля (Наприклад, початку рядка, середини) і читання, що вгадує. У дітей найбільш часто зустрічається саме порушення зорово-просторової інформації.
3) тім’яні відділи головного мозку відповідають за кінестетичне сприйняття, тобто. зчитують тілесні відчуття, сигнали тіла завдяки рецепторам, що знаходяться в кістках, м’язах та сухожиллях. Завдяки цій інформації ми можемо контролювати свої моторні акти. Точність ліній при малюванні та на письмі залежить від можливості переробки кінестетичного сприйняття.
Труднощі переробки кінестетичної інформації призводять до недостатності тонкої моторики (кисті, пальців рук) і відповідно до труднощів на письмі. При несформованості чи поразці тім’яної частки , зокрема кутовий звивини у бік потиличної частки лівої півкулі, втрачається можливість об’єднувати букви в єдине ціле під час читання слова (дефект симультанності, тобто. одночасності сприйняття), у своїй порушенні, букви у слові читаються правильно а об’єднання в склади порушується як наслідок, відбувається домислення непрочитаних частин слова (що вгадує читання).
4) Скроневий відділ відповідає за сприйняття слухової інформації. Завдяки слуховому гнозісу ми можемо диференціювати різні звуки, тембр, висоту звучання, диференціювати фонеми та інше.
Порушення переробки слухової інформації призводять до труднощів звуко-літерного аналізу, труднощів сприйняття та відтворення усного та письмового звуку, складу, слова; труднощам запам’ятовування слів та речень на слух; порушується перехід від звучання до значення (розуміння); порушуються проблеми звання.
Робота з зоровими труднощами:
- Для розвитку зорового сприйняття добре використовувати матеріали, де необхідно домалювати половину чогось: тіла, листочка, квіточки, літери, цифри.
- Знайти зображення середу “шуму” (зашумлені картинки).
- При вивченні образу букви та цифри (при підготовці до школи) крупно малюємо та зафарбовуємо, ліпимо, конструюємо та намагаємося згадати та відрізнити від схожих і не схожих букв (цифр), виготовляти букви та цифри з природних матеріалів (якщо дитина отримуватиме емоційне задоволення від діяльності, то завдяки яскравому враженню, запам’ятовування буде найкращим).
- Літери, цифри добре так само обводити пальцем, руховий (моторний) акт також сприяє закріпленню та найкращому запам’ятовуванню.
Робота із візуально-просторовими уявленнями:
- Для розвитку всіх рівнів просторових уявлень необхідно розпочати роботу зі схеми тіла (простір тіла, його частин та їх взаємне розташування).
- Гра “Робот” (батько, вихователь, вчитель каже дитині (дітям) куди йти і скільки кроків (ліворуч, праворуч, вперед, назад)
- Для просторової орієнтованості на аркуші паперу, використовуємо лабіринти, графічні диктанти, так само і тренуємо звуко-мовленнєву пам’ять, тому що зазвичай дії промовляються.
- Конструювання (див. ігри Нікітіних).
- при роботі в зошиті виділяємо робочий рядок, його початок (кордони виділяти при дитині!); орієнтуємо напрямок листа (які літери, цифри дивляться праворуч, які ліворуч). Можна маркувати парту ліву та праву сторону різними кольорами, маркувати руку кольором (Наприклад, на правій руці, якою дитина пише одягнена гумка або ще щось); так само на парті (робочому столі будинку) можна прикріпити літери, цифри та знаки (щоб дитині було простіше орієнтуватися в який бік дивляться літери і краще запам’ятовувати).
Робота з кінестетичними труднощами:
- Для глибокої кінестетичної чутливості добре робити масаж рук.
- Пальчикова гімнастика (активізуємо подушечки пальців, суглоби та долоні, проминаємо та розтягуємо їх) щоб головний мозок відчув інформацію, що йде від м’язів, сухожиль і кісток.
- Добре грати з м’ячиками при цьому ловити і кидати м’ячик по-різному (кидати можна вгору, а ловити вниз долонькою і навпаки), використовуючи різноманітні захоплення.
- Артикуляційна гімнастика (якщо дефіцитарна кінестетика на рівні артикуляції, то використовуємо оральний праксис: надуваємо щоки), використовуємо скоромовки; при поганому вимові букв необхідно звернутися до логопеду.
- Правильна постановка руки на листі (див. прописи М.М. Безруких, на розвороті прописів показані пози для правшів, шульг і вірне захоплення ручки).
Робота з дефіцитом слухової інформації
- Давати дитині короткі інструкції та перевіряти їх розуміння (просимо повторити).
- Завдання та ігри на розвиток звуко-мовленнєвого сприйняття, на апозиційну фонему (бочка-нирка, будинок-том та ін.)
- Плескаємо, коли слово починається з літери: С, Т, Д і т.д. завдання можна ускладнювати (плескаємо 2 рази, коли чуємо букву “Т” у середині слова і т.д.)
- Для розвитку ритміко-мелодійної сторони мови використовуємо лічилки, пісеньки, ритм.
- Розвиток запасу словникового словника та багаторазово закріплюємо нові слова.
Ігри для розвитку уваги
Існуємо маса ігор на різні види уваги, в які батьки можуть грати вдома:
1. Доббль (робота зорового сприйняття, селективного (вибіркового) уваги, перемикання уваги, програмування дій та ін.
2. Синій банан
3.Барабашка та його аналоги
4. Бюро знахідок
5.Їжачок Втрата
6. міркування
7. Словесний Калейдоскоп
8. Думка біжить слово наздоганяє
9. Тік, так, бум!
Автор – Пухівська Наталія Миколаївна