Як мотивувати дитину до навчання та виконання домашніх завдань

Як мотивувати дитину до навчання та виконання домашніх завдань

Що робити, якщо дитина не хоче вчитися! Коли не допомагають ні вмовляння, ні аргументи, ні навіть заохочення, тиск чи покарання? Коли допитливий чомусик, який нещодавно горів бажанням іти до школи і не міг дочекатись 1 вересня, разюче змінюється і починає уникати навчання – з’являються регулярні скарги на головний біль, втому, періодичні забування виконання домашнього завдання. Малюк може годинами безрезультатно “зависати” над зошитом чи книгою або взагалі вдається до істерик, протесту та активного прояву небажання.

Процес мотивації дорослих та дітей відбувається не однаково. Для дорослого внутрішня мотивація та потужні вольові зусилля для досягнення мети – річ цілком нормальна, а дитині 6-10 років самій мотивувати себе на навчання ще складно. Дитині необхідна зовнішня мотивація (оцінки, похвала вчителя і батьків), і як це краще робити, розглянемо в даній статті.

Що потрібно зробити, щоб мотивувати дитину до навчання:

  1. З’ясувати, що конкретно заважає дитині вчитися: психологічні проблеми, недостатньо розвинені когнітивні навички (пам’ять, концентрація уваги, мислення, сприйняття), незнання інструментів для ефективного навчання, прогалини в знаннях, психофізіологічні особливості чи неправильні методи мотивування та взаємодії
  2. Спрямувати дії на виправлення виявлених проблем:
    1. “прокачуємо” вправами когнітивні навички (пам’ять, концентрація уваги, мислення, сприйняття), наприклад, за допомогою занять на тренажерах платформи Ментаніум в дитячому клубі Kokoro
    2. методично і у доцільному темпі заповнюємо прогалини в знаннях самостійно чи знайшовши додаткові курси чи викладача
  3. Створити сприятливе навчальне середовище (фізичне і моральне), у якості підкріплення разом складаємо правила чи укладаємо договір, вводимо ритуали та корисні звички
  4. Допомогти дитині по-новому рухатись у навчальному процесі – на адекватній швидкості, маленькими порціями, з позитивними підкріпленнями (заохоченнями) на коротких дистанціях, гейміфікацією і дозованою допомогою, поступово і постійно збільшуючи зону самостійності. Підказуємо, як можна застосувати вивчене, ставимо питання, які змусять дитину замислитись чи викличуть бажання дізнатись більше.
  5. Намагаємось використовувати адекватні способи мотивації, виключивши тиск, погрози, застосовуємо активне слухання дитини, ненасильницькі методи комунікації
  6. Опановуємо методики стрес-менеджменту і використовуємо їх для себе та навчаємо них дитину, використовуємо арт-терапію.
  7. Не забуваємо про важливість закріплення нових корисних звичок, виконання прийнятого договору і правил, використовуємо режим стимуляції та підтримки

Сподіваюсь, що ця інформація, була для Вас корисною, і допоможе полегшити складний, але важливий процес шкільного навчання.