Всіх батьків цікавить питання: Коли можна починати вчити дитину читати? Дитячі психологи стверджують, що не існує єдиного «правильного віку», коли потрібно починати вчити дитину читати. Сучасні дослідження й експерти з розвитку дитини наголошують, що оптимальний час для навчання читанню визначається не віком, а готовністю самої дитини.
Основні орієнтири стосовно навчання читанню
- У середньому діти починають вчитися читати у віці від 4 до 6 років, але деякі виявляють інтерес до букв і книжок вже у 2–3 роки, а інші — ближче до першого класу
- Важливо звертати увагу на ознаки готовності: цікавість до книжок, запитання про літери, бажання дізнатися, що написано, розвиток мовлення (дитина чітко висловлюється, її розуміють інші)
- Якщо дитина не проявляє інтересу до читання до школи, не варто наполягати чи змушувати — це може призвести до втрати інтересу або навіть психологічної відрази до читання
Оптимальний час для початку навчання читанню настає тоді, коли дитина сама проявляє інтерес і просить навчити її читати. Зазвичай, це відбувається, коли мовлення дитини стає зрозумілим не тільки для батьків, але й для оточуючих. Ще методисти з навчання читанню кажуть, що починати читання потрібно тоді, коли дитина може визначати перший зву в слові.
Поради батькам від дитячих психологів
- Створюйте позитивне середовище: читайте дитині вголос, обговорюйте прочитане, грайте з літерами, заохочуйте цікавість до книжок
- Не порівнюйте свою дитину з іншими — кожна має свій темп розвитку
Наш особистий досвід з навчання читанню трьох дітей
Старшого сина я почала навчати читати в 5 років спочатку за одним букварем, але невдало. Потім знайшли буквар “Читайлик” Василя Федієнко, і тут вже потроху-потроху справа “пішла”.
Менший син букви вивчив якось непомітно: запитував-відповідали, розвивальні ігри з алфавітом у нас були, тож спеціально алфавіт з ним ми не вивчали. В 4,5 роки він прийшов до мене і попросив показати “як з’єднуються звуки в склади” – цікаво це було почути від такої малої дитини J За пару занять він зрозумів те, що питав, і “засів” з книжками, де були коротенькі казки по складам. Далі вже просто тренувався читати.
Молодша донька була в захваті від книжок десь з 3 місяців. Найбільшим щастям для неї був той час, коли її тримали вертикально біля книжкової шафи – вона від захвату “дригала ніжками” і могла дивитись на книжки довго. Український алфавіт ми з нею вивчили в 2 роки (я побачила її зацікавленість, бо вона почата питати, що це за буква в книжці, а що це за буква), а англійський алфавіт ми вивчили з нею в 3 роки, раз букви її так цікавлять. В 3 роки вона зрозуміла, як з’єднуються звуки в склади – я просто заради цікавості їй пару разів це розказала. Читати вона в 3 роки не почала, бо ще не хотіла. Їй ще хотілось слухати книжки, які читали дорослі. В 5 років вона легко навчилась читати, коли їй самій вже цього захотілось.
Що зараз? Чи читають наші діти книжки? Так, книжки обожнюють всі. І що цікаво, старший син, з яким навчання читанню йшло найскладніше, читає швидше за всіх. Він може перечитувати улюблені книжки по декілька разів і прочитати книжку за день, дай тільки йому “волю” 😉
Кожна дитина – унікальна, потрібно просто “прислухатись” до неї і не пропустити сенситивний період, коли вона сама захоче вивчати букви і вчитись читати. А якщо поруч батьки, брати та сестри читають книжки, то проблем з буквами та читанням в дитини не буде (якщо, звісно. не давати планшет чи смартфон, який забере увагу дитини від дослідження оточуючого світу).
